Фідер для новачків: Як стати майстром ловлі з нуля
Техніка ловлі на фідер: основні поради
Фідерна ловля – це різновид донної риболовлі, у процесі якої риболов використовує спеціальне фідерне вудлище, годівницю і оснастку для приваблення риби до підгодованого місця та певну стратегію ловлі. Цей спосіб є популярним серед рибалок завдяки своїй ефективності та можливості ловити різні види риби в різних умовах і практично на будь-яких водоймах. Давайте розглянемо основні аспекти ловлі на фідер
1. Види технік ловлі на фідер
Фідерна ловля охоплює декілька технік, які можна застосовувати залежно від умов риболовлі:
- Класична фідерна ловля. Це стандартний спосіб ловлі, за якого риболов регулярно закидає годівницю в одне й те саме місце, створюючи там прикормлену зону. Приваблена підгодівлею риба збирається в зоні ловлі і знаходить там насадку з гачком.
- Метод фідер (Method Feeder). Тут годівницю особливої форми обліплюють прикормкою. При цьому гачок із насадкою знаходиться безпосередньо в годівниці або поруч із нею. Цей спосіб ефективний для ловлі великої риби, такої як короп, амур, великий лящ і навіть сом.
- Флет-фідер. Практично той самий метод фідер. Відрізняється трохи іншою формою годівниці. Вона тут більш пласка із ширшою поверхнею для кращого утримання наліпленого корму. Це також дуже ефективна техніка для коропової риболовлі.
- Річка vs озеро. На річках часто використовують важкі годівниці, щоб забезпечити стабільне утримання оснастки на течії, у той час як на озерах і ставках в оснащенні застосовують більш легкі годівниці, що підвищує чутливість, дає змогу використовувати більш легкі елегантні снасті та менше насторожує рибу.
2. Вибір місця ловлі на фідер
Правильний вибір місця – один із ключових чинників успіху у фідерній риболовлі.
- Річки: на течії варто вибирати місця зі зворотною течією, ями, брівки або кордони сильної і слабкої течії, бо саме там скупчується корм, а відповідно й риба.
- Озера і ставки: тут рибу варто шукати поблизу підводних столів (банок), на перепадах глибин, поблизу затоплених корчів або заростей водної рослинності, де вона шукає їжу й почувається в безпеці.
- Глибини: риба може перебувати як на мілководді, так і на великих глибинах залежно від пори року, температури води та кисневого режиму. Влітку риба часто виходить на мілководдя, а восени і взимку переміщується на глибини та зимувальні ями.
- Локація: вибирайте максимально зручне місце на березі. Для закидання вудилища й роботи з ним не повинно бути перешкод позаду вас і над головою. Берег краще пологий, сухий, зі зручним доступом до води, без корчів, рослинності та затоплених дерев під ногами. Зробіть серію закидань із маркерним грузилом, вивчіть дно в місці ловлі, визначте перспективні точки і відстань до них. Завжди цікавими є ділянки твердого чи заселеного черепашками дна на тлі глибокого мулу та інші аномалії, що приваблюють рибу.
3. Як правильно робити закидання
Фідерне закидання вимагає певної техніки:
Підготовка снасті. Застосовуйте кліпсу на котушці для фіксації відстані до точки ловлі. Це допоможе вам щоразу закидати годівницю в одне й те саме місце. Насадіть на гачок приманку. Заповніть прикормкою годівницю. Тримайте вудлище міцно, але не надто сильно, аби не обмежувати власні рухи. Долоня повинна охоплювати ручку вудлища, а котушка – перебувати між середнім і безіменним пальцями. Проверніть ротор котушки так, щоб ролик жилковкладача розміщувався в безпосередній близькості від рукояті вудлища. Вказівний палець покладіть на жилку, що йде від ролика котушки до приймального кільця вудлища.
Закидання. Відкрийте дужку котушки. Утримуйте вудлище двома руками. Зробіть плавний замах із заведенням вудлища за голову (приблизно на рівні 2-3 годин за уявним циферблатом), при цьому дивіться в напрямку закидання. Потім зробіть плавний із прискоренням мах уперед і швидко відпустіть жилку в момент, коли вершина вудлища пройде верхню точку (приблизно на рівні 11-12 годин). Оснащення полетить вгору і вперед по дузі, прямуючи до цілі.
Фіксація точки закидання. Закрийте дужку котушки вручну відразу після того, як годівниця торкнеться води. Не поспішайте підмотувати жилку, аби годівниця лягла на дно. Потім виберіть слабину жилки та натягніть її.
Налаштування оснастки. Встановіть вудлище на стійки або підставку. Злегка підтягніть жилку, щоб оснастка зайняла правильне положення. Важливо, аби в процесі ловлі годівниця потрапляла в одне й те саме місце, а жилка постійно залишалася натягнутою, але так, щоби не здвигати годівницю з підгодованої точки. Слідкуйте за поведінкою вершинки вудлища та реагуйте на клювання риби своєчасними підсіканнями.
4. Подача насадки рибі
Правильна подача насадки – запорука успішного клювання. Але для початку потрібно визначитися із самою насадкою або наживкою.
Вибір насадки залежить від виду риби, характеру водойми, пори року, погодних умов тощо. Усе це напрацьовується з досвідом, проте є деякі рекомендації. Наприклад, у холодній воді риба воліє харчуватися тваринним кормом: мотилем, хробаками, опаришем та іншими личинками й черв’яками. У період теплої води на перший план виходять рослинні насадки: перловка, кукурудза, горох, зерна злаків, мастирка, тісто тощо. Нерідко патичком-рятівничком слугують «бутерброди» з рослинних і тваринних насадок: хробак і опариш, хробак з кукурудзою, опариш або мотиль з кукурудзою, хробак з перловкою тощо. Окремим пунктом йдуть насадки на кшталт бойлів, пелетса та інших гранул, які працюють протягом усього рибальського сезону залежно від їхніх смакових та ароматичних властивостей.
Підгодовування місця. На початку ловлі рекомендується зробити 10-15 закидань годівниці з прикормкою в обрану заздалегідь перспективну точку (в одне й те саме місце), аби створити привабливу для риби кормову пляму або кормову зону. Спортсмени для таких цілей використовують спеціальні закормочні годівниці з великою кормоємністю, а сама процедура називається стартовий закорм. Тепер можна причепити до оснастки повідець із гачком, насадити приманку та зайнятися безпосередньо ловлею.
Регулярність закидань. Щоби підтримувати постійний інтерес риби до зони ловлі періодично робіть перезакиди оснастки з наповненою годівницею, оновлюючи підгодовування на точці навіть у разі відсутності активного клювання.
Чутливість снасті. Важливо правильно підібрати вершинку фідерного вудлища з максимальною чутливістю, аби не проґавити обережне клювання. Адже саме вершинка (квівертип) служить індикатором клювання. Риболов повинен уважно стежити за рухами вершинки і своєчасно підсікати рибу, що клюнула.
Корисні поради. Використовуйте тонкі повідці та невеликі тонкі гачки для ловлі обережної риби. Ретельно підбирайте прикормку залежно від сезону і типу водойми. Влітку використовуйте солодкі та фруктові аромати, восени та навесні – тваринні та пряні аромати + тваринні компоненти. Не забувайте враховувати вітер і течію – від цих факторів залежить вибір годівниці та її вага. Ніколи не форсуйте виважування великої риби: відрегулюйте фрикціон, втоміть рибу на глибині й лише потім підведіть до берега та візьміть у підсак.
Висновки
Техніка ловлі риби на фідер вимагає акуратності, терпіння й уважності, а правильно вибране місце, снасть і подача приманки рибі забезпечать вам гарний улов. Удачі!
 
			






